Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в конце концов

  • 1 итог

    підсумок (-мка). Итого, в -ге - разом, заразом. [Друкарні 100 карб., за папір 150 крб., дрібні видатки - 50 крб., разом 300 крб. (Сл. Ум.)]. Окончательный -тог - остаточний підсумок. В конечном -ге - а) (в бухгалт.) отже разом, а всього разом, загалом; б) (в общем знач.) кінець-кінцем, в остаточнім підсумку, в остаточному результаті. Подводить, подвести итог, -ги - робити, зробити, підбивати, підбити підсумок, підсумки чому, (о мн. поробити, попідбивати підсумки чому), підсумовувати, підсумувати що. [Робить він (Коцюбинський) підсумок подіям 1906-го року (Єфр.)].
    * * *
    1) бухг. пі́дсумок, -мку
    2) (перен.: результат) пі́дсумок, результа́т, -у; диал. ви́слід, -у

    в коне́чном \итогге — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м; вре́шті-решт, зре́штою

    в \итог ге — а) бухг. ра́зом б)- перен. у пі́дсумку, у результа́ті

    подводи́ть, подвести́ \итог г (\итог ги) чего́ — підбива́ти, підби́ти (підводити, підве́сти, роби́ти, зроби́ти) пі́дсумок (пі́дсумки) чого (чому́), підсумо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, підсумува́ти, -му́ю, -му́єш що

    Русско-украинский словарь > итог

  • 2 счёт

    1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нку

    без \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку

    брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)

    быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку

    в \счётт чего́ — в раху́нок чого́

    де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять

    знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам

    ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)

    не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися

    пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м

    потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́

    сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку

    \счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́

    \счётт игры́ — -2

    3 — спорт. раху́нок гри - 2:3

    \счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях

    \счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́

    2) ( документ) раху́нок, -нка

    заплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок

    относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́

    получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку

    предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́

    принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе

    т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику

    сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)

    3)

    \счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків

    \счётт — ед. раху́нок, -нку

    свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)

    4)

    \счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки

    поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м

    свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким

    что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!

    5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нок

    жить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)

    за \счётт чего́ — за раху́нок чого́

    обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших

    содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)

    быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)

    в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    на э́тот \счётт — щодо цьо́го

    поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́

    э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється

    Русско-украинский словарь > счёт

  • 3 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

См. также в других словарях:

  • в конце концов — в конце концов …   Орфографический словарь-справочник

  • в конце концов — Неизм. 1. В итоге, наконец. = В конечном счёте. Чаще с глаг. сов. вида, с кратк. ф. прил.: как? в конце концов сделать, решить…; в конце концов должен, обязан… Жизнь в сознании равнодушного быстро вянет… и в конце концов равнодушный человек… …   Учебный фразеологический словарь

  • в конце концов — наречное выражение и вводное выражение 1. Наречное выражение. То же, что «после всего, в конце, в завершение, напоследок». Не требует постановки знаков препинания. В конце концов елка обирается и публика расходится... А. Чехов, Елка. А вдруг… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • в конце концов — 1. см. конец; в зн. нареч. В результате всего, в конечном счёте, в последнем итоге. Долго искал и в конце концов нашёл. Противник в конце концов вынужден был снять осаду крепости. 2. см. конец; в зн. вводн. сл.; употр. как обощение сказанного.… …   Словарь многих выражений

  • в конце концов — в конце/ концо/в, также вводн. сл. В конце концов он согласился. Перестаньте кричать, в конце концов! …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • в конце концов — См. некогда... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. в конце концов нареч, кол во синонимов: 9 • …   Словарь синонимов

  • В конце концов — Разг. Экспрес. Наконец; в конечном итоге. В конце концов уточните между собой вопрос, кто из вас главный в доме ты или мама? В конце концов! (Фадеев. Молодая гвардия) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • В конце концов — КОНЕ , нца, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • На конце концов — Сиб. То же, что в конце концов. СРНГ 14, 254; ФСС, 95 …   Большой словарь русских поговорок

  • В Конце Концов — нареч. качеств. обстоят. 1. В результате всего, после всего. отт. В конечном счёте, в итоге. 2. Употребляется как вводное словосочетание, заключающее или обобщающее сказанное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • В конце концов — Разг. В конечном итоге; наконец. ФСРЯ, 204; ШЗФ 2001, 30 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»